Проходив співбесіду на позицію регіонального менеджера з продажу обладнання КомпаніЇ. Співбесіду проводила HR Директорка - Олена Мусашихова. Відчуття після співбесіди - незрозумілі, спілкувався з пані Оленою виключно українською, в неї через слово російська лізе. Розповів їй про свій досвід продажів для аграрного сектору (більше 15 років), про проблеми сектору у період війни, про то як уникнути додаткових втрат при купівлі дороговартісного обладнання та його страхування від випадків руйнування спричинених війною. На що отримав відповідь, що то бред страхування обладнання від військових ризиків і що то не працює, а вот Вона займається страхування життя людей, і її аргумент що поранені на полі бою не отримають компенсації по страховому випадку. Причому тут таке порівняння людини на полі бою з обладнанням в глубокоиу тилу??? Склалося відчуття що людина не розуміє українську мову, а розуміє лише окремі слова і в голові щось собі вигадує. Також під час бесіди постійно перебивала, і перескакувала на інші теми. Співбесіду довелося прервати, бо вислуховувати людину яка Вас не поважає - не має сил. Питання до ТОП менеджменту компанії, як вам з таким hr директором? Норм чи стрьом? Чи зараз директора з персоналу це інфоциганщина про успішний успіх ?
не виявлено
Для добавления информации, пожалуйста, авторизуйтесь.
Саша:
Мутные ребята.Там есть региональный менеджер.По факту он ищет себе типа помощника,менеджера на подхвате.Все нормальные области,где много клиентов,типа Полтавской, он подмял под себя-а вы езжайте в лугандон и т.д.Функционал почти как у регионального менеджера,а зарплату я так понял больше 15 000 грн они особо платить не будут. Подробнее>>